«Твори добро», - душа моя благала.
«Запалюй світло», - радили батьки.
Я нелегкий для себе шлях обрала,
Щоб нести
світло і добро через віки.
В усі часи учитель – то є сила,
Він совість,
розум, світла голова.
Хоч в це сьогодні вірити несила,
Але ви знаєте, я
все-таки права.
Я щиро вірю у мистецтво слова,
Я намагаюсь в душу зазирнуть,
Навчити бачити прекрасне і чудове
І правильно обрать майбутню путь.
Читання,
і письмо, і рахування –
Цьому навчити не проблема вже.
Мета сучасного
нелегкого навчання –
Людина, що життя в собі несе.
Дітей я прагну научити
жити,
Іти за покликом палких сердець,
Красу і відчувати, і творити,
І інших
чути, й слухати себе.
Нехай я крапля у освітнім морі,
Нехай зірок з небес не
дістаю,
Знання мої не стліють у коморі –
Я їх сучасним дітям роздаю.
автор: Димира
|
блог Шинковенко Марини Анатоліївни, вчителя англійської мови Оникіївського ліцею
About me
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар